Інтерактивні симуляції для природничих наук і математики

 Напевно, кожен у школі вивчав важливі факти з хімії. При цьому не кожен знає, що хімія оточує нас всюди. Неможливо уявити собі життя сучасної людини без використання хімічних елементів, які несуть велику користь людству.

Цікаві факти про хімію

● Якщо ви думали, що залізо — це щось міцне і надійне, ви помиляєтеся. Залізо, нагріте до 5000 градусів Цельсія, стає газоподібним.

● За одну хвилину Сонце виробляє більше енергії, ніж вся Земля витрачає за рік. Причому, ми не споживаємо всю енергію, що йде від Сонця. Та енергія, яка доходить до Землі розподіляється так: 19% сонячної енергії поглинається атмосферою, 47% — падає на Землю, а 34% — повертається в космос.

● Граніт проводить звук в десять разів краще, ніж повітря. Тобто, те, що ми зазвичай добре чуємо на відстані ста метрів, було б чути за кілометр, якби між нами і джерелом звуку була суцільна гранітна стіна. 

● На сьогодні відомо 118 хімічних елементів, з яких 92 трапляються в природі, а решта синтезовані штучно.

● Рекордсменом за кількістю відкритих хімічних елементів є швед Карл Шеллі. Кисень, хлор, вольфрам, марганець, фтор, молібден, барій — його відкриття. На другому місці, чотири хіміки: Яком Берцеліус, Карл Монсандер (Швеція), Гемфрі Деві (Англія), Поль Лекок де Буабордан (Франція). Кожен з них відкрив по 4 елементи. Ці вчені відкрили 1/4 всіх відомих на сьогодні хімічних елементів. 

● Історія хімії багата помилковими елементами. За всю історію науки таких «хибних» елементів накопичилося 250 штук. Так з 100 представлених нібито рідкоземельних елементів істинно окремими елементами, а не сполуками виявилися лише 15.

● Найвища температура створена людиною ~ 4 трлн. К, (що можна порівняти з температурою Всесвіту в перші секунди її життя), була досягнута у 2010 році, при зіткненні золотих частинок, прискорених до близькосвітлових швидкостей. Експеримент був проведений на установці RHIC, розташованої в Брукхейвенській національній лабораторії, США.

● Найнижча температура створена людиною нижче 5,9*10? 12К, тобто вище абсолютного нуля менш ніж на 1/170 млрд частку градуса. Ця температура в 1995 році була отримана Еріком Корнеллом і Карлом Виманом з США при охолодженні атомів рубідію.

 ● Характерний запах монет — це не запах металу. Він виходить від сполук, що утворюються від зіткнення з металом органічних субстанцій, наприклад, людського поту. Причому щоб людина відчула цей «металевий» запах, досить дуже малої кількості реагентів. 

● Англійський учений Джозеф Прістлі в 1767 році зацікавився природою бульбашок, які виходять на поверхню під час бродіння пива. Над пивним чаном він помістив чашу з водою, яку потім спробував на смак, і виявив, що вона має відсвіжувальну дію. Прістлі відкрив ніщо інше, як вуглекислий газ, який і сьогодні використовується при виготовленні газованих напоїв. Через п'ять років Прістлі опублікував роботу, в якій описав більш досконалий метод отримання вуглекислого газу шляхом реакції сірчаної кислоти з крейдою.

● Водень є першим елементом в періодичній таблиці. Він дуже легкозаймистий і є найпоширенішим елементом, знайденим в нашому всесвіті. 

● Гелій легший за повітря навколо нас, тому ідеально підходить для повітряних куль, які ми використовуємо на вечірках.

● При нормальних умовах масло і вода не змішуються. 

● Слово «хімія» походить від єгипетського слова, що означає «земля».

● Речі, невидимі для людського ока, часто можна побачити під ультрафіолетовим світлом, що дуже зручно для вчених і детективів.

● Люди видихають вуглекислий газ (CO2). Використовуючи енергію сонячного світла, рослини перетворять вуглекислий газ в їжу в процесі, який називається фотосинтезом.

● Генеральна асамблея ООН в 1994 році проголосила 16 вересня щорічним Міжнародним днем ​​охорони озонового шару.

● Для забезпечення стандартного польоту сучасного літака необхідно близько 80 тонн кисню. Стільки ж кисню виробляє 40 тисяч гектарів лісу під час фотосинтезу.

● До найтоншої матерії, яку може побачити людське око, належать стінки мильної бульбашки.

● Під дією соєвого соусу відбувається хімічна реакція, яка змушує убитого кальмара «танцювати» на тарілці.

● Перехід речовини з твердого в газоподібний стан називається сублімацією в хімії.

● Крім ртуті при кімнатній температурі в рідкий стан переходить францій і галій.

● Вода з вмістом метану може замерзнути при температурі вище 20 градусів Цельсія.

● Одним з найлегших металів вважається літій.

● У молодості Чарльз Дарвін був знаменитий своїми хімічними відкриттями.

● На честь країн було названо велику кількість хімічних елементів.

● В Індонезії люди видобувають сірку з вулкана, що приносить їм прибуток.

● Сірку додають до косметичних засобів, які призначені для очищення проблемної шкіри.

● Понад 100 тисяч хімічних реакцій щохвилини відбувається в головному мозку людини.

● Срібло відоме своїми бактерицидними властивостями, тому здатне очищати воду від вірусів і мікроорганізмів.

● Половину маси Сонця становить водень.

● Ернест Резерфорд був першим, кому вручили Нобелівську премію з хімії.

● Спочатку платина коштувала дешевше срібла через свою тугоплавкість.

● Геосмін — це речовина, яка виробляється на поверхні землі після дощу, викликаючи характерний запах.

● Птахи допомагають визначити місце витоку газу, завдяки наявності в ньому запаху сирого м'яса, який додається штучним способом.

● Найлегшим серед благородних газів вважається гелій.

Цікаві факти про ртуть.

Цікаві факти про ртуть.

Мабуть, ртуть є одним з небагатьох металів, що володіють масою цікавих властивостей, а також величезною сферою застосування. Ось лише деякі цікаві факти про цей хімічний елемент.

Перш за все, ртуть - це єдиний метал і друга (разом з бромом) речовина, яка при кімнатній температурі перебуває в рідкому стані. Твердою вона стає тільки при температурі -39 градусів. А ось підвищення її до +356 градусів змушує ртуть закипати та перетворюватися в отруйну пару. Наш організм також містить ртуть, але її кількість мізерна - 13 міліграмів.

Така важка, що не підняти.

Ртуть - речовина, що володіє великою питомою вагою і великою щільністю. Якщо ви спробуєте хоча б підняти 10-літрове відро, заповнене ртуттю, то у вас нічого не вийде. Вперше вагу ртуті в 1627 році виміряв Роберт Бойль, його цифри вірні і зараз: 1 літр ртуті важить приблизно 13,6 кг, на це ж число щільність ртуті більша за густину води. 

Якщо наповнити ванну ртуттю, і вкинути туди залізне ядро, то воно не потоне, а буде плавати наче гумовий м'ячик. 

Талісман.

Яких-небудь пару століть назад люди вірили, що якщо від очищеної ртуті домогтися твердого стану, то її можна буде перетворити в золото. Але ще більше вони покладалися на магічні властивості цієї речовини. Наприклад, жерці Стародавнього Єгипту клали в дерев'яну або гранітну посудину кілька грамів ртуті і поміщали її в горло мумії фараона - вони вважали, що після смерті це буде оберігати їх правителя.

Рядові єгиптяни також розраховували на допомогу ртуті, носячи флакончик з нею як амулет. Багато хто вірив і вірить, що ртуть приносить удачу, тому і в наші дні талісмани з ртуті не рідкість. Їх використовують любителі скачок і карткових ігор. Для того, щоб отруйні властивості ртуті згубно не впливали на здоров'я, речовину поміщають в пророблений в мускатному горісі отвір і запечатують його воском. А у сучасних магів можна побачити скляні кільця, в яких запаяна ртуть.

Ліки.

Через свою високу токсичність зараз ртуть практично не використовується в медичних препаратах, за винятком хіба що термометра, який містить близько 2 грамів цього металу. Також ртуть може виступати як консервант для вакцин.

Однак ще в 1970-х роках ртуть охоче застосовували в медицині. Наприклад, меркузал, що містить іони ртуті, виступав в якості сильного сечогінного, хлорид ртуті вживали як проносне, а ціанід ртуті входив до складу антисептиків і мазей. Амальгаму срібла, що складається з ртуті, порівняно недавно застосовували в стоматології як пломбувальний матеріал.

Мандрівник Франсуа Берньє (1620-1688) під час своїх відвідин Індії відзначав, що місцеві йоги живуть дивно довго - до 200 років. Берньє писав, що йоги вживають напій, до складу якого входить ртуть і сірка. Йоги підтвердили, що кілька крапель в день цього зілля дозволяє тримати тіло в тонусі, але головне - сприяють довголіттю. Відомо також, що в давнину китайці на основі ртуті виготовляли «пігулки безсмертя».

Жертва лікування.

При ексгумації тіла Івана Грозного вчені визначили, що вміст ртуті в організмі царя вп'ятеро перевищував допустимі норми. Відомо, що на Русі ртуть використовували для лікування сифілісу ще у XV-XVI століттях. Деякі дослідники припустили, що Іван Грозний, який страждав цією небезпечною недугою, був підданий лікуванню «рідким сріблом». Н. М. Карамзін писав, що цар так «змінився, що не можна було впізнати його: на обличчі зображувалася похмура лютість, всі риси спотворилися, погляд згас, на голові і в бороді не залишилося майже жодної волосини». Різке випадання волосся одна з явних ознак отруєння ртуттю, як і епілептичні припадки, які мучили царя. Ртутна інтоксикація - така причина смерті Івана Грозного, на думку сучасних експертів.

«Ртутна» риба.

Відомо, що ртуть міститься в морській воді. Нещодавно було встановлено, що дрібні риби здатні накопичувати цю речовину. При цьому хижаки, як риби, так і птахи, які полюють на дрібну рибу, можуть зберігати ртуть в організмі в ще більш високих концентраціях. Наприклад, якщо оселедець містить 0,01 проміле ртуті, то в акули показник перевищує 1 проміле.

Американські вчені, які досліджували рибу на вміст ртуті, виявили цю речовину в кожній рибі! При цьому у 25% риб ртуть вище допустимого рівня. До групи ризику потрапили тунець і лобстер. Екологи вже зараз почали бити на сполох, попереджаючи про небезпеку вживання риби та інших морепродуктів, втім, риболовецькі компанії зі зрозумілих причин називають це «страшилками».

Заборонено до перевезення!

Цікаво, що ртуть заборонено перевозити в літаках, але аж ніяк не тому, що пасажири і члени екіпажу можуть нею отруїтися. Ртуть, потрапляючи на алюмінієві сплави, руйнує поверхневу плівку оксиду алюмінію, без якої метал стає крихким і швидко руйнується в повітрі. Така проблема для авіації була актуальна в 1970-і роки. Літаки на борту яких стався витік великої кількості ртуті вже не підлягали експлуатації. Залежно від ступеня пошкодження їх або відправляли на капітальний ремонт, або остаточно списували. 

Цікаві факти про дощ.

Цікаві факти про дощ.

Визнаймо: дощ не найбажаніше явище природи. Проте, дощі відіграють ключову роль в круговороті води в природі. Вони живлять вологою величезні простори на нашій планеті, а в багатьох її куточках вода з неба це справжня благодать.

У кожній країні до нього ставляться по різному. І хоча здається, що де б ти не був - нічого нового про дощ не почуєш, завжди залишається маса цікавих і незвичайних фактів, пов'язаних з дощем.

 Щороку на землю випадає близько 519 000 км³ дощу (кожен км³ - це мільярд тонн води).

 Якщо Ви житель Португалії, то дощ - це поважна причина Вашої відсутності на роботі.

 Наближення дощової погоди намагалися передбачати ще в середні віки, а в деяких країнах, наприклад у Великобританії в 17 столітті, за неправильний прогноз страчували.

 Чи знаєте Ви, що завдяки дощу з'явилася гра дартс. Коли змагання лучників перервала злива, спортсмени зайшли в найближчий бар і продовжили змагання, кидаючи укорочені стріли в мішень на стіні.

 На Маршаллових островах випадають краплі дощу діаметром в 1 см.

 Під час дощу ми відчуваємо запах геосмін - органічної речовини, що виділяється різними класами мікроорганізмів. У перекладі з грецької геосмін - «запах землі». Виходить, що сам дощ запаху не має.

 На півночі Бразилії в штаті Пара немає сухого сезону - дощі тут йдуть постійно.

 Перші прогнози погоди по радіо прозвучали після того, як ректор університету штату Вісконсин, який був власником радіостанції, потрапив під дощ.

 Найбільш дощовим островом планети є один з островів на Гаваях, де на горі УАИ-аль-аль буває 350 дощових днів в році, під час яких випадає в середньому понад 10 м опадів. А місто в якому буває найбільше дощів розташоване в Індії - Черапунджі, приблизно 11 777 мм на рік. У Черапунджі зареєстровані такі метеорологічні рекорди, як: найбільша кількість опадів протягом року - 22 987 мм (1 серпня 1860 - 31 липень 1861), і найбільша кількість опадів за місяць - 9 299 мм (липень 1861).

 На Землі всього одна людина з 100 мільйонів страждає від алергії на дощ. 

 Ботсвана - це держава в південній Африці. Для цієї країни дощі велика рідкість і тому люди промовляючи слова вітання при зустрічі говорять «пулу», що перекладається «нехай буде дощ» і так само називається місцева Ботсванська валюта.

 На півночі Африки є республіка Уганда. Там дощ з грозами буває по 250 разів на рік.

 Запах, що залишається в повітрі після дощу, називається Петрікор. Двоє австралійських вчених в 1964-му році придумали цей термін, утворений від грецького petra («камінь») + ichor («сукровиця», рідина, яка тече в жилах богів у грецькій міфології).

 Чи можна залишитися сухим під дощем? Можна! В пустелі. Тому що краплі дощу просто не встигають долетіти до землі, випаровуючись при високій температурі повітря.

 Кислотність (рН) дощу зазвичай дорівнює 5,6. Якщо ця цифра нижче на одну десяту (рН 5,5), то дощ вважається кислотним і при ньому гинуть бактерії, а якщо нижче на одиницю (рН 4,5) - гинуть комахи, земноводні та риби.

 Штучний дощ дуже легко влаштувати, скинувши з літака в купчасті хмари сухий лід. 

Цікаві факти про водень.

Цікаві факти про водень.

Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про водень, речовину яка є найпоширенішою у всесвіті. Ознайомтеся з широким спектром інформації, яка охоплює все від хімічних властивостей водню до його використання в новітніх технологіях.

Цікаві факти про водень.

Хімічний символ водню - це H. Це елемент з атомним номером 1, це означає, що в ядрі водню міститься 1 протон.

Водень - найлегший, найпростіший і найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті, що становить близько 88.3% всіх атомів.

Водень міститься у великих кількостях в гігантських газових планетах і зірках, він грає ключову роль в забезпеченні енергією зірок за допомогою реакцій синтезу.

Водень є одним з двох важливих елементів, виявлених у воді (H2O). Кожна молекула води складається з двох атомів водню, пов'язаних з одним атомом кисню.

У 1766 році, під час кислотної реакції металу, Генрі Кавендіш вперше офіційно визнав водень. У 1781 році він також виявив, що водень виділяє воду при спалюванні. 

Тільки через кілька років (1783) водень отримав свою назву Hydrogenium. Слово водень походить від грецького слова hydro (що означає вода) і genium (творець).

Водневий газ має молекулярну формулу H2. При кімнатній температурі і при нормальних умовах тиску водень є позбавленим смаку, без запаху і безбарвним газом.

Водень може існувати у вигляді рідини під високим тиском і вкрай низькою температурою -252,87 °С. Водень часто зберігається таким чином, оскільки рідкий водень займає менше місця, ніж водень в його нормальній газовій формі. Рідкий водень також використовується як ракетне паливо.

При екстремальному стисненні водень може також здійснити перехід в стан, відомий як металічний водень. Лабораторні дослідження в цій області продовжуються, оскільки вчені продовжують зусилля з виробництва металічного водню при низькій температурі і статичному стисненні.

Водень використовується для живлення ряду нових автомобілів з альтернативним паливом. Хімічна енергія водню перетворюється за допомогою методу спалювання, подібного до звичайних двигунів, або в паливному елементі, який виробляє воду та електрику за допомогою реакції водню з киснем.

Інженери і виробники автомобілів вивчають можливість використання водню в якості ефективного і життєздатного автомобільного палива. Одна з можливостей полягає в зберіганні водню у твердому стані в автомобільних паливних баках. Попри те, що в цьому процесі є багато проблем, це дозволить збільшити зберігання водню в транспортних засобах, що дозволить їм заправлятися на довший період.

Перекис водню - це хімічна сполука з молекулярною формулою H2O2. Він часто використовується як відбілювач або мийний засіб для волосся. При певних концентраціях він також може використовуватися для очищення ран.

Водень зазвичай використовується в нафтовій та хімічній промисловості, а також широко використовується в багатьох областях фізики і техніки, таких як зварювання або охолоджувальна рідина.

Водень може бути потенційно небезпечним для людей через пожежі, які можуть початися, коли він змішується з повітрям. 

 Що таке Атом?

Атоми - це крихітні частинки, з яких складається будь-яка речовина. У крапці в кінці речення може вміститися 2 млрд атомів. Але оскільки електрони сильно віддалені від ядра, атом - це в основному порожній простір.

Довгий час атом вважався неподільною часткою. Однак в кінці XIX в. була відкрита одна зі складових частин атома - електрон. У 1911 році, Е. Резерфорд довів, що атом має щільне маленьке ядро. Пізніше фізики відкрили, що ядро ​​складається з частинок двох видів - протонів і нейтронів.

У протонів позитивний електричний заряд, нейтрони заряду не мають. І протони, і нейтрони складаються з різних сполучень кварків. Навколо ядра обертаються негативно заряджені електрони.

Атом - електрично нейтральна система. Позитивний заряд його ядра дорівнює загальному негативному заряду електронів.

Усередині атома електрони обертаються навколо щільного ядра з протонів і нейтронів. Число всіх цих частинок різне у різних елементів.

Атом, що втратив один і більше електронів, називається позитивним іоном, який приєднав електрони - негативним іоном.

Атоми можна розщепити, але зазвичай вони залишаються цілими завдяки електричному тяжінню між позитивними протонами та негативними електронами, а також завдяки ядерним силам, що забезпечує цілісність ядра.

Кожен елемент складається з атомів з певним числом протонів в ядрі. В атомі заліза їх 26, в атомі золота - 79. Число протонів в атомі називається атомним номером. Він відповідає порядковому номеру елемента в періодичній таблиці.

Атоми з однаковим числом протонів, але з різним числом нейтронів називаються ізотопами.

У світі тварин існує багато незвичайних зв'язків. Співіснування представників різних видів, що приносить користь одному або обом партнерам, називається симбіозом.   

Основні дані:

Симбіоз безхребетних   У світі безхребетних є дуже цікаві приклади симбіозу. Раки-пустельники оселяються в спустілих мушлях черевоногих молюсків. До поверхні їхньої мушлі прикріпляються актинії, що використовують мушлю рака як транспортний засіб; вони ж і поїдають рештки здобичі господаря. Натомість, актинії своїми стрекальними нитками ловлять для раків невелику здобич. Багато видів пустельників взагалі не можуть існувати без актиній.   Мурашки, наприклад, захищають колонії попелиць і переносять комах на нові рослини. Попелиці харчуються соком рослин і виділяють надлишок цукру у вигляді медвяної роси, яку залюбки з'їдають мурахи. Тому мурахи відганяють від колонії попелиць їхніх ворогів.   Руді лісові мурахи забирають до мурашника личинок метеликів із родини голуб'янок. Там вони піклуються про них, годують їх, тому що личинки виділяють речовину, необхідну для виробництва мурашиної кислоти.

Нерівноцінне партнерство   Не всі зв'язки є однаково корисними для всіх партнерів. У залежності від стосунків обох партнерів, виділяють такі симбіотичні відносини, як паразитизм, коменсалізм і мутуалізм. Паразитизм - це такі відносини між „паразитом" і „господарем", за яких один партнер завдає шкоди іншому. Відносини „паразит-господар" дещо нагадують відносини „хижак-жертва". При коменсалізмі партнери не вступають у близькі стосунки. Основа такого співробітництва - спільний дім і спільний стіл. Користь від коменсалізму отримує лише один партнер. Так, наприклад, єгипетська чапля задля зручності сідає на спини великих ссавців, таких як слони і буйволи. Стадо на пасовиську налякує безліч комах, що здіймаються з трави в повітря. Цими комахами, у свою чергу, годуються чаплі.   Ремора Rémora rémora - невелика тоненька рибка, яка за допомогою присоски кріпиться до спин великих риб, наприклад, ската або акули. Третій тип стосунків - мутуалізм. При ньому вигоду від співробітництва мають обидва партнери, вони не можуть існувати одне без одного.

---

   Багато видів тварин так чи інакше змушені миритися одне з одним і навіть спільно існувати. Нерідко симбіоз є настільки важливим для обох партнерів, що заважає нормальним стосункам хижака і жертви. У деяких випадках симбіозу тварини не можуть існувати одне без одного. 

СПІВІСНУВАННЯ
   Спільне існування двох різних організмів, що є корисним для них, має чимало переваг. У багатьох випадках воно гарантує постійне і надійне джерело їжі, а іноді захищає від ворогів або паразитів. Нерідко ці зв'язки настільки тісні, що партнери не можуть вижити одне без одного.   Багато видів тварин підтримують між собою досить тісні стосунки. Наприклад, синиці та зяблики взимку об'єднуються у великі зграї.   Великі пташині групи забезпечують членам зграї кращі можливості для пошуку їжі та своєчасне попередження про наближення небезпечних для них хижаків. 

ПАРТНЕРСТВО З ПТАХАМИ
   Існує багато прикладів симбіотичних стосунків між птахами та іншими тваринами. Як правило, такі стосунки приносять користь обом партнерам. До найвідоміших належить співробітництво медоїда і медовода. Медовід - це птах розміром, як дрізд, але харчується він воском.   Знайшовши бджолиний вулик, птах приводить до нього медоїда, який легко проникає в гніздо і ласує комахами, їхніми личинками і медом, залишаючи віск медоводу. Коли медоїд наїсться, птах накидається на стільники.   Червонодзьобий буйволів шпак - африканський вид шпака з бурим оперенням і червонувато-жовтим дзьобом - сідає на спини африканських буйволів, носорогів і зебр, і міцно тримається гострими кігтями, втримуючи рівновагу за допомогою хвоста. Птах харчується кліщами та іншими паразитами, що присмокталися до шкіри господаря, який самостійно їх позбутися не може. Таким чином буйволів шпак робить йому велику послугу. Крім того, швидкими ударами крил і гучним криком буйволів шпак попереджає тварину про небезпеку.   Єгипетський бігунок - це невеличкий птах, якого також називають „крокодиловим вартівником". Він досліджує шкіру на спині крокодила і вибирає кліщів зі складок. Кажуть, що крокодил навіть лежить у воді з розкритою пащею, а птах виймає з його гострих зубів залишки їжі і паразитів-кровососів. Дивно, що крокодил навіть не робить спроб з'їсти цих сміливців. Мабуть, ця послуга для нього є ціннішою, ніж один маленький шматочок м'яса, тому птахи перебувають у безпеці. 

ГРУПИ РИБ
   Маленькі рибки-санітари, шо мешкають на коралових рифах, живуть у симбіозі з багатьма іншими видами риб, навіть хижих - наприклад, таких як мурени. Вони харчуються паразитами і бактеріями, що їх вони об'їдають з тіла риб, і відмерлими частинами шкіри своїх господарів.   Рибки-санітари мають яскраве забарвлення. Потенційний клієнт піднімає плавники або відкриває зяброві кришки, щоб рибки могли потрапити всередину. В деяких районах риби навіть створюють черги, очікуючи на чистку.   Амфіпріони живуть у симбіозі з актиніями, які можуть своїми щупальцями зі стрекальними клітинами вбити більшість дрібних риб. Амфіпріони сміливо плавають посеред щупалець своєї актинії, тому що їхню шкіру від дії отрути оберігає захисний шар слизу. Рибка залишається серед щупалець актинії, навіть коли та зачиняється.   Амфіпріон не тільки очищає актинію від забруднень і паразитів, але й приваблює до неї інших риб, якими харчується актинія, „здобуває для неї їжу".   Подібним чином деякі види риб взаємодіють з таким цікавим створінням, як фізалія. Фізалія, або португальський кораблик - це медуза з довгими отруйними щупальцями, що тягнуться за нею по воді.   Деякі риби ховаються серед її щупалець від своїх ворогів і водночас приманюють здобич, яку фізалія вбиває отрутою своїх стрекальних клітин.